Різьба по дереву

Вирішивши провести чисто технологічний експеримент, я випиляв з колод декілька чурок чистіше, без сучків і інших пороків. Це був перший намічений зайчик!

Але ЩО вирубати “по-швидкому” з мокрої тополі, щоб використовувати весь об’єм чурбака і не залишити великих масивів, які можуть потім лопнути, спрацювавши, як “самостійний чурбак”? Зачистившись торець чурбачка від бахроми ланцюгової пили, я побачив кільце, майже оранжева, смужку в третині радіусу від краю і мені захотілося, щоб вона грала сольну партію в композиції.
І я накидав приблизно наступне:

Подивитися, як виглядатиме кольорова смужка після обробки - було другим зайченям в цій грі. Потім, щоб “ускладнити собі життя”, я ввів в композицію по ходу роботи центральний стрижень, з’єднав з “обручем” Y-образними вставками жолобів і почав “проводити стружку”.

Несповідимість шляхів пошуку сюжету або як різьбяр ловив зайчат а зловив вагітну зайчиху →